Богдан Хмельницький прагнув схилити деяких польських і українських магнатів до підтримки вимог козацтва. У той час він заборонив козакам страчувати українських шляхтичів. У двадцятих числах травня послав листи до київського воєводи Януша Тишкевича, краківського воєводи Станіслава Любомирського, звертався до Ієремії Вишневецького, покладаючи на останнього особливі надії. Лист до князя був витриманий в тому ж тоні, [...]

Відомо, що сармати, хозари, половці та інші кочові племена використовували більш ранні некрополі для повторних поховань. Цілком можливо, що й слов’яни ховали на вершинах скіфських курганів своїх воїнів і вождів. У багатьох народних піснях і думах є згадки про поховання в курганах козаків. До речі, у кожного козака на грудях висіла торбина з рідною землею. [...]

Дивовижні процеси відбуваються взимку у водному царстві кожної річки. У зимовому режимі Трубежа можна виділити три фази: замерзання, льодостав, скрес річки. З появою від’ємних температур повітря з’являються перші ознаки льодоутворення у вигляді «сала» – тоненької льодової плівки, яка складається з прозорих кристаликів, дрібних голок. Одночасно прибережні ділянки, відмілини, заводі по всьому річищу стають осередками льодових [...]

У перші дні лютого 1919 року Вороньківська козача сотня Переяславського полку під керівництвом сотника І.І.Черпака одержала наказ від головного отамана УНР С.Петлюри затримати наступ більшовицької армії, яка йшла з Харкова на Київ по залізниці. Вороже військо мало на озброєнні бронепоїзд з гарматами та кулеметами, їхній рух прикривав кавалерійський загін. Бійці Вороньківької сотні були озброєні лише [...]

Війну чекали, передчували, проте повідомлення по радіо про напад ворога було як грім серед ясного неба. Стіною стояли на полях жито і пшениця,відцвіли сади і зав’язався плід. Люди очікували, що за кілька тижнів ми “перемелимо” віроломний напад фашистів, а потім поженемо їх на захід. Але кожен день приносив суперечливі вісті, спочатку їм навіть не вірили. [...]