У грудні 1653 року битим баришівським шляхом просувалися карети «великого посольства». Очолював його ближній боярин і тверський намісник Василь Васильович Бутурлін. При ньому були, як свідчить «статейний список» посольства: сім стольників – Семен Головін, Федір Протасьєв. Максим Ладиженський, Олександр Курков, «при нем один стряпчий и троє дворян», Іван Васильович Олферьєв, «при нем стрльник, стряпчий и [...]

Інтернет стає усе більш невід’ємною частиною нашого життя, дозволяючи у повному обсязі інформувати про усе, що відбувається поруч і у світі взагалі. Це, ймовірно, і змусило П.О.Лисенка створити у «світовій павутині» сайти «Баришівка», «Баришівське благочиння» та «Церква архістратига Михаїла с.Лукаші». Найцікавіше те, що ця ідея спала на думку сільському священику, адже Павло Олександрович -настоятель Свято-Михайлівської [...]

В ХVII столітті в багагьох селах, в тому числі і в Лукашах, існували при церквах школи, де вчилися діти козаків, селян і духовенства. В 1880 році в селі Лукаші було відкрито 2-х класне початкове училище, яке знаходилося на місці теперішнього пам;ятника-меморіалу загиблим односельчанам.

Найтрагічніша сторінка в історії рідних Лукашів – голодомор 1932 – 1933 років. Під час голодомору за різними підрахунками в Лукашах померло від 500 до 850 чоловік (для порівняння – на фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 230 лукашівців). Померлі від голоду хоронилися без обряду та й навіть без домовини, часто по декілька трупів в одній ямі. [...]

Жовтень 1826 року. Поодинокі перехожі проводжають поглядами карету, що мчить вулицями Баришівки. Жовтневі дощі перетворили недавню дорогу у чорну, розкислу, непролазну багнюку. Дують холодні впри, над полями нависли дощові хмари. Все рідше виглядає скупе сонце. Та люди радіють і цьому.

У період розквіту білогрудівськоі культури у лісостеповій ЗОНІ, В Причорноморсько-Приазовських степах, панують скотарські племена індоіранської групи, частина яких займається землеробством, має високорозви-нену металургію.

22 лютого 1750 року гетьманську булаву не без допомоги свого брата отримав Кирило Григорович Разумовський. Він був високоосвіченою людиною. Протягом 1743-1745 років навчався в університетах Кенігсберга, Берліна, Геттінгена, Страсбурга; 1744 року отримав титул графа; 1776-го став президентом Санкт-Петербурзької Академії наук; 1764 року отримав титул генерал-фельдмаршала. 1762 року брав активну участь у двірцевому перевороті на користь [...]

До 125-річчя від дня народження (1883 – 1965). 31 жовтня 2008 р. – 15 січня 2009 р. Серед славетних імен українських народних митців ХХ ст. ім’я Ганни Собачко-Шостак посідає особливе місце. Творчість народної майстрині – унікальне явище не лише в історії української, а й світової культури. Художник яскравого індивідуального самовияву, вона віртуозно володіла лінією, ритмом, [...]

Духовне відродження самосвідомості українського народу на межі зламу двох епох – XIX і XX століть” сприяло творчим пошукам митців. Нова влада живила надію щодо відродження культури рідного краю, адже в умовах царської «тюрми народів» українці були приречені на повільне згасання. Та якщо заглибитися в літературну боротьбу 20-30-х рр., у вир тогочасних літературних дискусій, то розкривається [...]

Село Бзів розташоване у семи кілометрах від Баришівки і в чотирьох – від залізничної станції «Новотроянда» Це поселення досить давне, про що свідчать назви урочищ Дворець. Млинок, Топове, Дякове, Баянові Топів берег. Тернова. Супруновщииа, Лвдимцева могила. Крусівщина, Мурки, Яисснів горб. Мусинків горб, бакай. Грушки. Мартинові сосни. Івкове. Шеляга. Бродок. Жидівська гребля. Кожне урочище мас свою [...]