Із 29 січня по 3 лютого у кінотеатрі «Старт» проходить показ фільму «Артур і помста Урдала-ка».
Режисер: Люк Бессон.
У ролях: Фрвді Хаймор, Джіммі Феллон, Міа Ферроу, Снуп Догг, Аса Баттерфілд, Поган Міллер, Роберт Стентон, Лу Рід, Пенні Бальфур. читати все

Із 22 по 27 січня у кінотеатрі «Старт» проходить показ фільму
«2012».
Режисер: Роланд Еммеріх.
У ролях: Джон К’юсак, Аманда Піт, Чіветел Еджиофор, Тенді Ньютон, Олівер Плетт, Томас МакКарті, Вуді Харрельсон, Денні Гловер, Джон Біллінгслі.
Згідно з календарем індіанців Майя в 2012 році планети сонячної системи опиняться на одній лінії, що призведе до глобальних природних катаклізмів: сильні землетруси, цунамі і виверження вулканів перетворять країни і цілі континенти на руїни. Нещодавно вчені підтвердили,/ що цей міф може стати реальністю…
читати все

17 січня відбулися вибори президента України. У м. Березань працювало 10 виборчих дільниць, де всі бажаючі змогли зробити свій вибір. Загалом, вибори пройшли без серйозних порушень, проте коштувати скасувати наступні:

- Не всі громадяни, які прийшли на вибори, були в списках. Члени виборчої комісії направляли їх до суду, а суд в інші інстанції. З цієї причини деякі громадяни просто поверталися додому, не зробивши свого вибору;

- Присутність у списках вже померлих;

- Відсутність інформації про кандидатів. Деякі громадяни дізналися про всіх кандидатів у президенти тільки з бюлетеня.

На деяких виборчих дільницях були присутні іноземні спостерігачі.

Ми маємо наступні результати по місту Березань:
- Проголосували 60.1% виборців;
- Розподіл голосів:
читати все

Минулий рік був надзвичайно насичений футбольними подіями. Збірні команди Баришівського району, укомплектовані гравцями Садової та Коржів-ської загальноосвітніх шкіл 1996-1997 р.н., вигравши зональні змагання у Переяславі-Хмелькицько-му та Яготині, взяли участь у фінальних на приз «Шкіряний м’яч» у с.Щасливе Бориспільського району. Це було в травні минулого року.
Команда «ДЮСІІі-Трубіж» (гравці 1994-1996 р.н.) брала участь у першості Київської області з вересня 2008-го по червень 2009 року і зайняла друге місце у своїй підгрупі, виборовши право грати в фіналі цих змагань.
Команда футболістів 1996 року народження минулого літа брала участь у Всеукраїнському турнірі центральної ради ФСТ «Колос» на Кубок Усенка (м.Яготин), зайнявши третє призове місце.
Найбільш визначним 2009 рік став для гравців команди «ДЮСШ-Трубіж». У березні і серпні минулого року вони виграли обласні турніри, що проходили в Баришівці. Взяти успішний старт у них допомогла гра в першості Київщини. Після першого кола, здобувши перемогу, команда лідирує у своїй підгрупі.
Завершилися змагання для наших спортсменів у грудні 2009 року на Кубок дитячо-юнацької футбольної ліги Київської області для школярів 1995-1996 років народження. Фінал з міні-футболу відбувся в Броварах 5 грудня. І Кубок виграли наші хлопці. Ось як розташувалися команди в фіналі:
I місце – «Трубіж» (с. Коржі);
II місце – «Княжа» (с.Щасливе);
III місце – «Нафком» (Броварське вище училище фізичної культури);
IV місце – ДЮСШ (смт Баришівка);
V місце – «Старт» (с. Садове);
VI місце – ФК «Вишневе» (м.Вишневе);
VII місце – «Вікторія» (м. Обухів);
VIII місце – ДЮСШ (м.Яготин).
Назву й імена переможців: Володимир Скибен-ко, Тимофій Чередніченко, Артем Лазоренко, Ян Ме-дуниця, Сергій Куценко, Сергій Великоіваненко, Іван Хлистун. Готували ж хлопців до поєдинків тренери Баришівської ДЮСШ В.М.Насташевський, В.!.Сусла, М.В Євтушенко при фінансовій підтримці Баришівської селищної, Садівської та Коржівської сільських рад, С.В.Петренка – директора 3AT «Агрофірма Березанська птахофабрика». Отримали одноразову допомогу від приватних підприємців В.А.Коваленка та С.Русанова. Постійну підтримку відчували з боку відділу фізичної культури і спорту райдержадміністрації та ДЮСШ.
Проте цих коштів не вистачає на все необхідне, наші команди не зможуть взяти участь у першості України, хоча вони і готові до цього. Потрібен лише спонсор!
А поки що наші гравці: В.Скибенко, Т.Череднічен-ко, В.Ворона, О.Крамаренко, А.Лазоренко успішно допомагають у першості України команді 1995 року «Нафком»-БВУФК.

читати все

22 лютого 1750 року гетьманську булаву не без допомоги свого брата отримав Кирило Григорович Разумовський. Він був високоосвіченою людиною. Протягом 1743-1745 років навчався в університетах Кенігсберга, Берліна, Геттінгена, Страсбурга; 1744 року отримав титул графа; 1776-го став президентом Санкт-Петербурзької Академії наук; 1764 року отримав титул генерал-фельдмаршала. 1762 року брав активну участь у двірцевому перевороті на користь Катерини II.
Діяльність Разумовського була спрямована на зміцнення політичних привілеїв козацької старшини, що суперечило принципам самодержавства. Намагався зробити гетьманську владу спадковою, за що фактично і був позбавлений гетьманства, але «обдарований» пенсією в 60 тисяч карбованців.
1757 року власністю Разумовського став Яготин. Згідно з одними даними він купив містечко у переяславського полковника Василя Танського. внука Семена Палія. А з іншими – Яготин Разумовському подарувала імператриця Єлизавета Петрівна.
У 1762-1764 роках К.Г.Разумовський запровадив у Яготині шовківництво. На його запрошення у містечко прибув граф Яков де Парма і розвів сад шовковиць. Майже відразу після скасування гетьманства Разумовський переїхав до Яготина, де 1765 року силами селяикріпаків і найманих робітників спорудив довгу греблю, яка утворила на річці Супій велике й гарне озеро, що існує й нині. Спорудження греблі обійшлося графу в 22 тисячі срібних карбованців. Величезне озеро не лише прикрасило графський маєток, а й стало невід’ємною частиною Яготина. Ним захоплювалися і милувалися всі, хто приїздив до містечка. Мальовничі береги Сулою не залишили поза увагою і пензлі художників. Наразі відомі чудові акварелі російського художника XVIII століття Лазарева, на яких передані живописні куточки Яготина, графського маєтку, Супою. 1817 року до Яготина завітав
князь Долгорукий.
- Всего более пленили меня, -писав він, – мельница и плотина. Несколько тысяч казаков положили ей основание, а доделывали англичане. Гетьман Малороссии был маленький полубог, особенно же когда вспомнить, что к этому званию он присоединил титул фаворита Елизаветы, то найдешь все, что здесь видишь, очень натуральным.
Коштом графа Разумовського 1800 року на центральній площі Яготина була збудована кам’яна Троїцька церква, зруйнована 1936 року. При ній існували церковна бібліотека, чоловіча та жіноча цер-ковно-приходські школи. «Церковь стоит на превеликом лугу, составляющим здесь торговую площадь для ярмарок, – писав відомий мандрівник Отто фон Гун. – Вид ее совершенно круглый, вокруг обнесена огромными колоннами со всех сторон, кроме алтарной. Внутренность ее чрезвычайно обширна и светла. Иконостас составляет каменная стена. Стоит она около 45 тысяч рублей, снабжена богатой утварью и ризницей». Приход церкви складав 3 262 прихожа-ни.
Яготин за природними умовами був чудовим місцем для графських маєтностей.
- Прекрасное местоположение Яготина, – писав російський мандрівник Глаголев, – открывается уже по прибытии в самую слободу и производит такое же действие на проезжающего, как и великолепная декорация в театре при открытии занавеса.
Цікаво, що придбана Разумов-ським садиба мала лише невеличкий будиночок та 29 десятин присадибної землі. Поступово гетьман прикупив сусідні садиби та землі. Залишився переказ про те, як село Кулябівку дружина Разумовського (уроджена Наришкіна) «витанцювала» у полковника Куляби. Звичайно, не просто «витанцювала», а своїм чудовим хистом до танців змусила «Кулябку», який мав до графині неабиякі симпатії, продати село.  Розширивши земельні володіння, Разумовський почав розбудовувати маєток. Існує легенда про те, як граф лише за одну добу, надіславши в Київ тисячу возів і таку ж кількість кріпаків, розібрав свій маєток у столиці і перевіз його із берегів Дніпра на береги Супою. Ця легенда – небезпідставна. У київському палаці, де збирався зимувати граф, військові вирішили розташувати частини армії. Розгніваний фельдмаршал звелів протягом доби розібрати і перевезти дерев’яний будинок з Києва до Яготина. Пізніше цей палац перебудував архітектор Адам Менелас. А місце, де він стояв у Києві, Разумовський подарував Трощинсько-му. Взагалі гетьман України – особа не лише відома в історії, а й легендарна. Можливо, саме завдяки Кирилу Разумовському Яготин пізніше став історичним містечком.
«Он умер по-философски и сам назначил место своего погребения. За несколько месяцев перед кончиною он поручил англичанину вырыть себе в церкви могилу… Он спросил иностранца: «Зробив мені хату?» Граф любил весьма наречие своей родины. Узнавши, что яма готова, сам ее осмотрел и одобрил. Не всякий вельможа так равнодушно опустится в землю», – писав князь Долгорукий.
Помер Кирило Григорович Разумовський третього січня 1803 року. Похований у Свято-Воскресінському храмі у м.Батурин.

читати все