Богдан Хмельницький прагнув схилити деяких польських і українських магнатів до підтримки вимог козацтва. У той час він заборонив козакам страчувати українських шляхтичів. У двадцятих числах травня послав листи до київського воєводи Януша Тишкевича, краківського воєводи Станіслава Любомирського, звертався до Ієремії Вишневецького, покладаючи на останнього особливі надії. Лист до князя був витриманий в тому ж тоні, що й листи із Січі до комісара Шемберка і великого коронного гетьмана Потоцького. У листі Хмельницький викладав причини, через які піднялося повстання; що не бажає братовбивчої війни та знищення шляхти; що не винуватий у вже пролитій крові та «замішанні» як «вірний слуга Речі Посполитої». Мовляв, усе відбулось з вини Чаплинського та інших, подібних до нього, польських панів і орендарів та їх дозорців на Україні, які довели до такого стану нестерпних і невимовних бід, коли смерть миліша за життя; що військові дії розпочав Потоцькийі який грозився викоренити всіх козаків; «щоб тоді за те, що з гетьманами коронними сталось, він — князь Вишневецький – не ображався і не гнівався і не наражався на небезпеку розділити долю коронних гетьманів, докоряв князя в жорстокості і просив кинути злу справу, гарантуючи йому життя, всі маєтності І слуг його милості». З цим листом (до нашого часу не зберігся) до Вишневецького було послано шестеро козаків. Посланці Хмельницького наздогнали князя, коли той прямував дорогою недалеко від Березані, і віддали йому листа. Князь прочитав його, спалахнув і розлютувався так, що наступного ж дня після прибуття посольства, 25 травня в четвер (після зелених свят), наказав постинати голови козакам. Це сталося на шляху між Войтовим І Пилиповим (Филиповим), що за дві милі від Березані. Гетьман, очікуючи відповіді, 22 травня прибув до Білої Церкви, де й довідався, що Вишневецький порубав його посланців. Цей випадок описав шляхтич Твардовський. З-під Березані Вишневецький спішно повернув на Лубни. За весь час шляху від Лубен він втратив половину війська і врешті пробився на Чернігівщину. читати все
- 11 грудня 2009 року у м.Переяслав-Хмельницький відбулась матчева зустріч. У змаганнях взяли участь спортсмени із М.Бориспіль, смт Баришівка та м. Переяслав-Хмельницький.
Під час турніру здобували досвід та набиралися бойової практики: Дмитро Фещенко, Дмитро Гончар, Володимир Іва-свнко, Богдан Ніколаєнко, Сергій Шалунвнко.
-18 грудня у м.Бровари відбулась відкрита першість з боксу. У змаганнях взяли участь 7 команд м.Бровари та Броварського району, а також СК «Баришівський». Перемогу здобули наші спортсмени: Андрій Гуменюк та Дмитро Гончар (за одноголосним рішенням суддів за очками), а Богдан Ніколаєнко виграв бій достроково, відправивши свого суперника у нокдаун.
-19 грудня у М.Бориспіль під час матчевої зустрічі свою бойову майстерність показали вихованці СК «Баришівський»: Андрій Гуменюк, Дмитро Гончар, Тарас Ніколаєнко, Роман Бондарчук, Богдан Ніколаєнко, Михайло Устименко, Дмитро Ющенко, Володимир Івасенко. Також у змаганнях брали участь команди м.Київ, М.Бориспіль та м.Переяслав-Хмельницький.
- Із 22 по 24 грудня у м.Бровари проводився Чемпіонат Київської області з боксу серед юнаків 1992-1993 р.н.
Олександр Шарій (вагова категорія до 51 кг) провів фінальний бій, у якому з невеликою перевагою поступився боксеру з м.Біла Церква і став срібним призером. У Богдана Ніколаєнка аналогічна ситуація – у півфінальному бою він поступився своєму супернику з м.Бровари і отримав бронзу.
- Із 24 по 26 грудня у Києві проходив Міжнародний турнір серед юнаків 1992-1993 років народження.
Цього року команди Росії та Білорусії не приїхали на змагання – турнір проводився серед команд із різних міст України (понад 120 учасників відповідно до вагових категорій).
Наш спортсмен Олександр Шарій (51 кг) виборов срібну медаль, вигравши 2 бої за очками та програвши фінальний боксеру з м.Київ. «Бронзу» здобули Дмитро Ющенко (79 кг) та Володимир Івасенко (64 кг).
2009 навчально-тренувальний рік приніс нам багато перемог, відчували наші спортсмени і гіркий смак поразки, але у підсумку – результати непогані. Норму III юнацького розряду виконали: Андрій Гуменюк, Роман Бондарчук, Дмитро Ющенко, Володимир Івасенко.
19 квітня голова Київської обласної державної адміністрації Анатолій Йосипович Присяжнюк представив активу Баришівщини нового голову Баришівської районної державної адміністрації Володимира Миколайовича Горбика, призначеного на цю посаду Розпорядженням Президента України від 15 квітня 2010 року №135/2010-рп. Офіційна церемонія відбулась у великій заггі засідань адмінбудинку. читати все
З нагоди величного християнського свята Богоявления, яке в народі ще називають Водохрещенням, біля озера, що знаходиться на околиці Баришівки (Земснаряд), відбулися Божественна літургія та Велике освячення вещи.
Хрещення Господнє – трете і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Підтримує традицію й Баришівський селищний голова В.В.Коцюрбій, який узяв на себе цьогоріч організацію проведення свята.
Розпочалося Йорданське Водосвяття службою, яку відправив Благочинний церков Баришівського району протоієрей Любомир Біляк.
На Богослужінні були присутні голова районної ради А.О.Шевчук, депутати районної ради, культпрацівники та жителі Баришівщини. За церемонією освячення води спостерігали й учні 3-А класу Баришівської ЗОШ №2 разом із классвод ом А.О. Кутовою (транспортом для поїздки на озеро в день свята їх забезпечив селищний голова В В.Коцюрбій).
Діти настільки захопились розповідями отця Любомира та небаченими раніше видовищами, що й не зважали на справжній хрещенський мороз…
А подивитися було на що! Після освячення води затяті моржі (так називають себе шанувальники зимового купання) тричі занурювалися у хрещенську воду. Погодьтеся, за цим дійством спокійно спостерігати не можна. Зате екстремали після «відмиття гріхів» із задоволенням грілися гарячою кавою.
Народні приказкою: На Водохреща ясно – хліба чисті, похмуро – буде в зерні повно «сажки». Зоряна ніч віщує урожай горіхів і ягід. Іній, що випав удень, підказує хліборобам сіяти пшеницю відповідного травневого дня.
Тож готуймось засівати лани, ласувати горіхами та ягодами і бути впевненими в чистоті хлібів! Адже день Богоявлення Господнього був саме таким.
читати все
